| У 1897 році у Золочеві було засновано першу бібліотеку. Спочатку вона називалася земською народною, бо кошти для її створення виділило земство Харківського повіту. Пізніше бібліотека стала називатися народною. В 1908 році в Золочеві було завершено будівництво Народного будинку на 400 місць за проектом інженера І.Виноградського. На його спорудження 2000 крб. виділило товариство за народну тверезість, що діяло при Харківському повітовому комітеті. На початку XX століття в Золочеві було вже три училища, а саме: чоловіче на 127 хлопчиків, жіноче на 70 дівчаток та ремісниче на 27 хлопчиків. Про це свідчать повідомлення міського старости Тимофія Гур'єва. Варто відзначити, що цей купець прихильно ставився до освітянських проблем і за його кошти було збудовано приміщення нинішньої заочної школи. Згодом було також споруджено й новий будинок для 4-класного училища на Миколаївській площі. В цієї будівлі нині розташовано центральний корпус Золочівської ЗОШ №2. І ще декілька фактів, що свідчать про поступовий розвиток освіти у Золочівському краї напередодні першої світової війни: у районі тоді діяло 15 церковно-приходських шкіл й нараховувалося 700 учнів і 18 вчителів. Із Золочівською землею пов'язані імена відомих діячів культури й науки - Г.С. Сковороди, Д.П.Хрущова, Й.А.Тимченка. Село Сковородинівка (колишня Пан-Іванівка) було останнім берегом видатного українського просвітителя, поета-демократа і філософа Григорія Савича Сковороди. Тут он жив останні 25 років життя. Сьогодні в колишньому будинку поміщика А.І.Ковалівського, де знаходив притулок мандрівний філософ, розташовано Національний літературно-меморіальний музей Г. Сковороди. Збереглася й кімната мислителя, і донедавна зеленів могутній дуб, під яким любив відпочивати та писати свої твори Григорій Савич. З архівних документів відомо, що з 1894 до 1909 років у селі Карасівці жив і працював учений-хімік П.Д.Хрущов. Саме тут він обладнав лабораторію, в якій і зробив відкриття в галузі електрохімії та хімічної термодинаміки. Легендарною видається постать відомого механіка-винахідника, одного з піонерів світової кінематографії Й.А.Тимченка. Народився талановитий винахідник в селі Окіп Удянської сільської ради Золочівського району. Пізніше багато його астрономічних, метеорологічних і фізичних приладів неодноразово відзначалися золотими та срібними медалями на світових виставках. Але, мабуть, своє найгеніальніше відкриття Й.А.Тимченко здійснив у 1893 році. Після кількох років наполегливої праці він винайшов оригінальний стрибковий механізм зміни кінокадрів, що є однією з основних частин сучасного кіноапарата. Деякі історики вважають, що саме Йосип Тимченко в 1893 році вперше у світі провів кінозйомку на Одеському іподромі. Золочівці пишаються й такими колоритними постатями, як двоюрідні брати Ільченки. Один з них, О.Є.Ільченко, - автор книг "Петербурзька осінь" і "Козацькому роду - нема переводу". А ось інший двоюрідний брат, Д.І. Ільченко, став відомим актором, заслуженим артистом Російської Федерації. Кіноглядачам він найбільше запам'ятався по кінофільму "Тихий Дон", де блискуче зіграв роль батька Григорія Мелехова. У селі Олександрівка народився відомий український письменник і журналіст, учасник Великої Вітчизняної війни П.Ф.Автомонов. Провідна тема його повістей та романів - боротьба нашого народу з фашистськими загарбниками у роки страшної війни. Особливо яскраво відображено ці героїчні події в романі "Коли розлучаються двоє", за який автор удостоєний ордена "Знак пошани". Золочівська земля дала наснагу для космічного старту льотчику-космонавту Юрію Онуфрієнку, який народився у селі Рясне. Його першій космічний політ відбувся в 1996 році. Тоді російський космонавт був командиром корабля і півроку перебував на борту орбітальної станції "Мир". Другий космічний старт відбувся в 2002 році, коли Юрій Онуфрієнко 196 діб працював на міжнародній космічній станції й разом з товаришами з міжнародного екіпажу (американськими астронавтами Карлом Уолзом и Дениелом Бьоршем) успішно виконав насичену програму польоту. В селищі Золочів організовано краєзнавчий музеї, де можна ознайомитися з історією рідного краю, його видатними людьми. В селах також є ентузіасти, котрі на громадських засадах збирають історичні документи, записують розповіді про рідний край, розшукують предмети побуту наших предків. Так більше 40 років функціонує музей в селі Гур'їв Козачок, який започаткував і постійно поповнює цікавими експозиціями завідувач місцевої бібліотеки, ветеран праці Володимир Гур'єв. У багатьох відвідувачів викликає щире захоплення удянський музей, якому більше півстоліття свого життя віддав місцевий вчитель, ветеран-фронтовик П.К.Кузнецов. Тут створено кілька експозицій з життя села, відтворено сільську етнографію, зібрано цікаві документи, що стосуються різних періодів його історії. Поступово залучаються до вивчення історії рідного краю жителі й інших сіл району. Тут варто згадати музей Довжанської загальноосвітньої школи, початок музею покладено у Феськівській середній школі... Словом, на Золочівщині багато робиться для того, щоб майбутні покоління слобожан не відчували себе Іванами Безрідними. Восени 1941 року золочівська земля стала ареною жорстоких боїв. 10 тисяч золочівців пішли на фронти війни і воювали в лавах Радянської армії та партизанських загонах. Не повернулися додому біля 5 тисяч чоловік. 22 жовтня 1941 року, під тиском переважаючих сил ворога, радянські війська залишили Золочів. А вже через два дні в селищі розгорнув свою роботу підпільний райком партії. Комсомольці поширювали листівки, проводили бесіди з селянами, разом з підпільниками-комуністами знищували поліцаїв та гітлерівців. Незважаючи на звірства гітлерівців, жителі Золочева та району не корилися й посилювали боротьбу з ворогами. Окупація Золочіва тривала 2 роки. В ніч на 6 серпня 1943 року війська 18-го танкового корпусу та 42-ої гвардійської стрілецької дивізії здійснили 30-кілометровий кидок й увірвалися в Золочів після тривалого бою. Над ранок 8 серпня 1943 року над визволеним селищем знову замайорів червоний прапор. У віках не померкне слава золочівців - Героїв Радянського Союзу: Тимофій Іванович Світличний; Павло Іванович Лабуза; Олександр Микитович Чалий; Федір Карпович Яровий; Павло Григорович Стрижак; Омелян Іванович Матлаєв; Микола Федотович Солоділов. Ще один золочівець - Василь Якович Тупкаленко - нагороджений трьома орденами Слави. А як не згадати славного довжанського хлопця Миколу Мірошника, який у роки Вітчизняної війни повторив подвиг Олександра Матросова. За післявоєнні роки відбулися зміни в економіці й сільському господарстві району. Важливим етапом колгоспного будівництва було укрупнення артілей у 1950-1953 роках. Замість 11 колгоспів у селищі було організовано 4 великі багатогалузеві господарства. Найбільше господарство селища - колгосп імені Кірова. Створений у 1929 році, він за післявоєнні роки став економічно міцним, багатогалузевим господарством. У 1957-1958 роках колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки і одержав диплом 1-го ступеня. 11 передовиків виробництва було нагороджено золотими і срібними медалями ВДНГ. Чистий прибуток колгоспу у 1963 році складав 572 тисячі карбованців, у 1965 році - 1 млн.65 тисяч карбованців. Неподільні фонди за один тільки 1964 рік збільшилися на 110 тисяч карбованців. Протягом чверті століття колгосп очолював Герой Соціалістичної праці.С.Кравченко. Повоєнні роки позначені великим будівництвом у Золочеві та селах району. Тільки в райцентрі було побудовано районний будинок культури, районну лікарню, середню школу, будинок піонерів, будинок ДТСААФ, два універмаги, будинок побуту, комбінат громадського харчування, багато магазинів і житла. В селі Івашки було збудовано Івашківську птахофабрику, де щороку одержували до 100 млн.шт.яєць. В Івашках тоді спорудили також житловий комплекс, школу, будинок культури, універмаг. Помітною подією в ті роки було й спорудження Рогозянського водосховища площею в 500 га для зрошення 5 тис.га землі у Золочівському та Дергачівському районах. В засушливі роки це дозволяло на поливі одержувати гарантовані врожаї зеленої маси багаторічних трав, овочів, картоплі. Поступово здійснювалася й телефонізація району. В 80-90 роках було збудовано районний будинок зв'язку з новою АТС. А вже на сьогодні на Золочівщині діє 24 АТС. Основу господарства району складає агропромисловий комплекс, в якому зайнята майже половина працездатного населення. Більшість золочівських підприємств займається переробкою сільськогосподарської продукції. Площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства населення) - 75, 3 тис. га. У тому числі: ріллі - 64,3 тис. га; зрошуваних земель - 4,7 тис. га; сіножатей - 4,1 тис. га; пасовищ - 5,8 тис. га. На сьогоднішній день на території району працює 24 сільськогосподарських підприємства і 61 фермерське господарство. В селі Олександрівка працює Конгресівський цукрозавод, а в селі Івашки - спиртозавод. В селищі Золочів є молоко- та хлібозаводи. Серед сучасних підприємств району - АФ "Золочівське ХПП". У даний час в сільському господарстві забезпечено зростання обсягів виробництва зерна на 77,4%, молока - на 0,8%, урожайність зернових склала 34,4 ц/га, соняшнику - 13,0 ц/га, цукрових буряків - 218.3 ц/га, продуктивність дійної череди - 2 715 кг, що є одними з найкращих показників в області. Розвивається інвестиційна діяльність. У різних стадіях знаходиться 11 інвестиційних проектів. Особлива увага в районі приділяється розвитку особистих господарств населення як самостійного сегменту економіки, що забезпечує роботою та доходами понад 3 тисячі сімей, переважно у сільській місцевості. Протягом 2005-2006 року планується створити мережу заготівельних пунктів переробних підприємств, обслуговуючих кооперативів для надання всебічної допомоги населенню у виробництві продукції, її реалізації та поглибленій переробці. Крім того, це дасть можливість створити не менше 70 робочих місць. З 2002 року район бере участь у Міжнародній програмі "Місцевий економічний розвиток", яка за допомогою міжнародних організацій реалізується в малих містах та районах України. У 2005 році в районі реалізується проект "Сприяння розвитку підприємництва" шляхом створення мережі сільського "зеленого" туризму. Проект став переможцем Всеукраїнського конкурсу проектів і програм розвитку місцевого самоврядування у 2004 році. Протягом 2005-2006 року в районі з метою сприяння розвитку підприємницької діяльності планується створення бізнес-центру та районного фонду сприяння розвитку малого та середнього бізнесу. Золочівський район підтримує й розвиває партнерські зв'язки з Грайворонським та Борисівським районами Бєлгородської області, Кобеляцьким районом Полтавської області, Тростянецьким районом Сумської області, Коломацьким та Красноградським районами Харківської області. Вже в цьому році відбувся обмін делегаціями керівництва та ветеранів Грайворонського та Золочівського районів. Планується участь у ряді ярмарок та виставок, серед яких Великий Коринський, що у Курській області, Великий Слобожанський на Харківщині, Всеукраїнська виставка сільського зеленого туризму та інші. Досягнута домовленість про вивчення досвіду міста Грайворон Бєлгородської області у питаннях розвитку територіальної громади. Заходи з цього приводу будуть здійснюватися протягом поточного року. Започатковані партнерські зв'язки з сільгоспвиробниками та науковими колами Данії та Нідерландів у спільному виробництві сільськогосподарської продукції та її переробці. Одним з головних пріоритетів району - газифікація. Ще на початок 2002 року рівень газифікації в Золочівському районі не перевищував 14%. Станом на 01.04.2005 року - він вже складає 38,3%. Зараз проводяться роботи по будівництву газопроводів до сіл Світличне, Макарове, Уди, Писарівка, Петрівка, Лютівка, Мала Рогозянка, Чепели.
Районні ЗМІ представлені газетою "Зоря" та районним радіо.
На сьогоднішній день в районі діє 27 середніх шкіл, у яких навчається 3 536 учнів. В районних школах працює 391 педагогічний працівник. У районній вечірній школі навчається 228 чоловік. На території Золочівського району також працює аграрний ліцей, в якому навчається 240 учнів. В школах району обладнано 11 комп'ютерних класів, 6 з яких підключено до мережі Інтернет. В цілому, в районних установах освіти працює 89 комп'ютерів. На території Золочівського району діє 34 клубних установи, 28 масових бібліотек з книжковим фондом 392,6 тис.екземплярів. У Золочівському районі приділяється увага розвитку фізичної культури та спорту: працює 20 спортивних залів, 2 приміщення з тренажерним обладнанням, 23 футбольних поля й стадіон "Колос" у смт. Золочів, який є найкращим спортивним комплексом району. | 
